Українські Карпати

Українські Карпати – це частина гірської системи східних Карпат, що поділяються на зовнішні східні Карпати та внутрішні східні Карпати на Заході України.

Довжина Карпат становить 280 кілометрів, ширина понад 100 км. Окрім Закарпатської області, ці гори займають ще й територію Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Площа понад 24 тис. км². Гірські хребти, розділені поздовжніми куточками та розмежовані глибокими поперечними долинами і простягаються переважно з північного-заходу на південний-схід.

Карпати вважаються молодоими горами. Їхній вік близько 1,2 млрд років. Вчені кажуть, що з кожним роком «Карпати» ростуть на кілька сантиметрів вгору.

Українська частина Карпат складає лише 10,3 відсотка від їх загальної площі, але тут зосереджено понад півтора тисячі об'єктів природно-заповідного фонду, площею майже півмільйона гектарів (8,6 відсотка). У Закарпатті знаходиться 457 об'єктів природно-заповідного фонду на площі 151 тис. га (11,7 відсотка), серед яких Карпатський біосферний заповідник, Ужанський національний природний парк, Національний природний парк "Синевир", Регіональний ландшафтний парк "Зачарований край", 18 заказників загальнодержавного значення, 25 заказників місцевого значення, 9 пам'яток природи загальнодержавного значення, 365 пам’яток місцевого значення.

Карпатські гори служать «домівкою» для 18 мільйонів чоловік, формують спосіб їх життя, визначають соціальну, економічну та культурну структуру великої кількості міст та сіл. Саме на території Карпатських гір проживають лемки,бойки, гуцули та інші народи.

Рельєф. Абсолютні висоти гірської системи коливаються від 120—400 м біля підніжжя гір до 500—800 м у міжгірних улоговинах та 1500—2000 м вздовж основних хребтів. Найвищі вершини українських Карпат: гора Говерла (2061 м — найвища точка України), Бребенескул (2032 м), Піп Іван Чорногорський (2028 м), Петрос (2020 м), Гутин Томнатик (2016 м),Ребра (2001 м) — зосереджені на масиві Чорногора.

У геологічній будові переважає крейдово-палеогеновий фліш, трапляються виходи юрських вапняків, палеозойських кристалічних сланців. Неогенові вулканогенні утворення представлені андезитами, базальтами та їхніми туфами.

Природа українських Карпат представлена складною системою територіальних одиниць. Вони утворюють високогірний, середньогірний, низькогірний та передгірський яруси. Серед корисних копалин в Карпатах, найбільше значення мають нафта, природний газ, озокерит, сірка, мінеральні лікувальні води.

Клімат. Клімат українських Карпат помірно-континентальний, теплий, як для гірської місцевості, з циклонічними та антициклонічними вторгненнями атлантичного повітря. Температура найтеплішого місця (липень) у передгір'ях +18…+20°C, у високогірному ярусі +8…+10°C, найхолоднішого (січень) — відповідно −3…−6°C і −8…−9°C. Карпати — найвологіше місце в Україні: найбільше дощів — навесні і влітку, снігу — взимку. Кількість опадів від 500—800 мм у передгір'ях і до 1600—2000 мм на найвищих хребтах. Весною сніг доволі таки довго лежить на округлих вершинах гір.

Після дощів і танення снігу вода потоками збігає з гір у долини й часто спричиняє повені. В умовах достатнього та надмірного зволоження формується густа (до 1,5 км/км²) гідрографічна мережа — численні витоки Тиси, Дністра і Пруту. Вони належать до річок мішаного живлення з переважанням дощового. Режим паводковий протягом усього року. Після дощів і танення снігу вода потоками збігає з гір у долини й часто спричиняє повені. В давньольодовиково-високополонинських ландшафтах збереглися невеликі досить глибокі карові озера (Бребенескул, Верхнє, Несамовите, Ворожеське, Апшинець та інші). Найбільшим з озер обвального типу є Синевир. Трапляються залишки штучних водойм — гатей.